просівати

ПРОСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРОСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що

1. Пропускаючи що-небудь через сито, решето і т. ін. або трясучи на вилах, очищати від домішок.

– В нашій економії ніколи муку не просівають: мужик не скотина – все поїсть (М. Стельмах);

Бере рибак трійчата-вила, Траву на вилах просіва, Бо з черепашками ж трава. Просіявши її до краю, Сушить на сонці розстеляє (І. Нехода);

Мука не біла, жовто-руда, – грубе мелево. Його не дуже просіюватимуть. Марійка пустить на підситок (Б. Харчук);

* У порівн. Обережно, ніби просіваючи золотий пісок, відбирав він матеріал [для книги] (В. Собко);

* Образно. * У порівн. На плечі сідав дощ. Надокучливий, як мошкара. Небо розвішало дірявий цідилок, а він просіював і просіював літній сум... (Є. Гуцало);

// перен. Відділяти основне, потрібне від зайвого.

Людський мозок безперервно просіює, доскіпливо фільтрує інформацію (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Може, ці люди й мають якусь ерудицію, але голови їхні – це решета, крізь які історія просіває разом з половою й справжню пшеницю (М. Івченко).

2. тільки док., також без дод. Сіяти якийсь час.

Просіяти цілий день.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просівати — просіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просівати — див. сіяти Словник синонімів Вусика
  3. просівати — -аю, -аєш і просіювати, -юю, -юєш, недок., просіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Пропускаючи що-небудь крізь сито, решето і т. ін. або трясучи на вилах, очищати від домішок. || перен. Відділяти основне, потрібне від зайвого. 2》 тільки док., також без додатка. Сіяти якийсь час. Просіяти цілий день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просівати — СІ́ЯТИ (пропускати що-небудь через сито, решето), ПРОСІВА́ТИ, ПРОСІ́ЮВАТИ, ВИСІВА́ТИ, ВИСІ́ЮВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм. (зерно, борошно), РЕШЕТУВА́ТИ, ГРОХОТИ́ТИ (через решето, грохот). — Док.: просі́яти, ви́сіяти, проточи́ти, протрясти́. Словник синонімів української мови
  5. просівати — ПРОСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРОСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех. 1. Пропускаючи що-небудь через сито, решето і т. ін. або трясучи на вилах, очищати від домішок. Словник української мови в 11 томах
  6. просівати — Просіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю. Єв. Л. XXII. 31. Словник української мови Грінченка