просівати

ПРОСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРОСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех.

1. Пропускаючи що-небудь через сито, решето і т. ін. або трясучи на вилах, очищати від домішок.

— В нашій економії ніколи муку не просівають: мужик не скотина — все поїсть (Стельмах, І, 1962, 506);

Бере рибак трійчата-вила, Траву на вилах просіва, Бо з черепашками ж трава. Просіявши її до краю, Сушить на сонці розстеляє (Нех., Ми живемо.., 1960, 104);

*Образно. На плечі сідав дощ. Надокучливий, як мошкара. Небо розвішало дірявий цідилок, а він просіював і просіював літній сум… (Гуц., Скупана.., 1965, 252);

// перен. Відділяти основне, потрібне від зайвого.

Людський мозок безперервно просіює, доскіпливо фільтрує інформацію (Наука.., 7, 1969, 38).

2. тільки док., також без додатка. Сіяти якийсь час.

Просіяти цілий день.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просівати — просіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просівати — див. сіяти Словник синонімів Вусика
  3. просівати — -аю, -аєш і просіювати, -юю, -юєш, недок., просіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Пропускаючи що-небудь крізь сито, решето і т. ін. або трясучи на вилах, очищати від домішок. || перен. Відділяти основне, потрібне від зайвого. 2》 тільки док., також без додатка. Сіяти якийсь час. Просіяти цілий день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просівати — ПРОСІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРОСІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., що 1. Пропускаючи що-небудь через сито, решето і т. ін. або трясучи на вилах, очищати від домішок. Словник української мови у 20 томах
  5. просівати — СІ́ЯТИ (пропускати що-небудь через сито, решето), ПРОСІВА́ТИ, ПРОСІ́ЮВАТИ, ВИСІВА́ТИ, ВИСІ́ЮВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм. (зерно, борошно), РЕШЕТУВА́ТИ, ГРОХОТИ́ТИ (через решето, грохот). — Док.: просі́яти, ви́сіяти, проточи́ти, протрясти́. Словник синонімів української мови
  6. просівати — Просіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю. Єв. Л. XXII. 31. Словник української мови Грінченка