протезис

ПРОТЕ́ЗИС, а, ч.

Службове приміщення збоку від вівтарної частини християнської церкви, де готували літургійні речі до богослужіння; жертовник.

До спеціальних літургійних приміщень ми відносимо: протезис, дияконник та ін. (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протезис — (грец.) Службове приміщення збоку від вівтарної частини християнської церкви, де готували літургійні речі до богослужіння. Являлося північною частиною пастофорії, куди в православних храмах вели відповідні двері іконостаса (додатково див. жертовник, порівн. дияконник, ризниця). Архітектура і монументальне мистецтво