1. Словник української мови у 20 томах

протереблювати

ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. протеребля́ть; док., що, діал.

Проріджувати рослинність на якому-небудь місці або розчищати якесь місце від лісу (дерев, кущів).

[Килина:] Та я б і цілий ліс продати рада або протеребити, – був би ґрунт як у людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протереблювати — протере́блювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. протереблювати — -юю, -юєш, недок., протеребити, -блю, -биш; мн. протереблять; док., перех., діал. Проріджувати рослинність на якому-небудь місці або розчищати якесь місце від лісу (дерев, кущів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протереблювати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. протереблювати — Протере́блювати, -блюю, -блюєш; протереби́ти, -реблю́, -би́ш, -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)