протереблювати

ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал.; ПРОРИВА́ТИ, ПРОПО́ЛЮВАТИ (просапні культури); ПРОСА́ПУВАТИ (розпушуючи ґрунт). — Док.: проріди́ти, прочи́стити, прорі́зати, протереби́ти, прорва́ти, прополо́ти, просапа́ти. У період вегетації зміцнілі сходи (рапсу) боронують, проріджуючи їх так, щоб між рослинами залишалась відстань не більше 10-15 сантиметрів (з журналу); Пишно розрослися яблуні, а Олексій Михайлович з турботою помічав, як одна гілка глушила другу, ..і скільки тут треба докласти праці, щоб зрізати зайве віття, прорідити кожне дерево (О. Донченко); Приходили з дорослими діти, оглядали, прочищали свої посадки (О. Іваненко); Там, де нема потреби провадити поперечні розпушування і поля чисті від бур'янів, сходи прорізують культиватором з невеликими вирізами і короткими букетами (з журналу); (Килина:) Та я ж і цілий ліс продати рада, або протеребити, — був би ґрунт, як у людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка); Тьотя Паша ціле літо Доглядала буряки .. їх полола, проривала, В полі цілі дні була (М. Познанська); Хлопцям хоч би й зараз оце кинутись прополювати моркву (О. Гончар); Катерина сиділа біля землянки, склавши стомлені руки на колінах, тіло в неї аж гуло, вона іще й картоплю на городі просапала... (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протереблювати — протере́блювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. протереблювати — -юю, -юєш, недок., протеребити, -блю, -биш; мн. протереблять; док., перех., діал. Проріджувати рослинність на якому-небудь місці або розчищати якесь місце від лісу (дерев, кущів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протереблювати — ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. протеребля́ть; док., що, діал. Проріджувати рослинність на якому-небудь місці або розчищати якесь місце від лісу (дерев, кущів). Словник української мови у 20 томах
  4. протереблювати — Протере́блювати, -блюю, -блюєш; протереби́ти, -реблю́, -би́ш, -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)