1. Словник української мови у 20 томах

протестантизм

ПРОТЕСТАНТИ́ЗМ, у, ч.

Один з трьох (поряд з католицизмом і православ'ям) головних напрямів у християнстві, що оформився у XVI ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму в ході Реформації.

Посилення наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. католицької реакції на протестантизм мало найбільш відчутні здобутки у Польщі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протестантизм — протестанти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. протестантизм — -у, ч. Один із трьох (поряд з католицизмом і православ'ям) головних напрямів у християнстві, що оформився у 16 ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму у процесі Реформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протестантизм — протестанти́зм (нім. Protestantismus) один з трьох (поряд з католицизмом і православ’ям) головних напрямів християнства. Оформився у 16 ст. на основі ідеологічної опозиції до католицизму і став логічним продовженням Реформації. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. протестантизм — Загальна назва християнських течій, що виникли в період реформації у XVI ст. (лютеранство, кальвінізм та ін.) та у результаті подальшого внутрішнього поділу (баптисти, методисти та ін.); Церкви і спільноти п. національного чи локального характеру є в усьому світі. Універсальний словник-енциклопедія
  5. протестантизм — Протестанти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)