против

ПРО́ТИВ, прийм., заст.

Проти (див. про́ти¹).

І в будень було дукачі носить [Маруся]; стане против сонця – королівна, та й годі! (П. Куліш);

Кричали [латинці] вголос на ввесь рот: “Війна! Війна против Троянців” (І. Котляревський);

Хоче [Маруся] зажмуритись, так очі, против її волі, так і зазирають у Василеві очі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Тепер уже нічого було думати про Лесю Петрові. Хоть він був і значний козак, да не против гетьмана; хоть він був юнак уродливий, да не против Сомка (П. Куліш);

[Милевський:] Дівчина в 25 літ найнебезпечніше створіння в світі.. [Орест:] А се уже против чого? Чи не собі самому ви читаєте мораль, вам воно якраз такі афоризми тепер потрібні! (Леся Українка);

– Дав Бог мені близнята. Якраз против Спаса (Т. Шевченко).