протилежний

ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ, а, е.

1. Розташований напроти кого-, чого-небудь.

Орест сідає біля Люби на тому стільці, де стояло пуделко.. Лікар з Олімпіадою Іванівною за столом на протилежному кінці (Леся Українка);

Перед тим, ніж перебратися на протилежний берег Дніпра, Претич об'їхав табір (Б. Лепкий);

Він спочатку читав листи, сидячи на канапі, далі перейшов на стілець у протилежний кут кімнати (Ю. Мушкетик);

У вікна з причілка сонце червоне з заходу кинуло золотаво-червоні снопи проміння просто через кімнату аж на протилежну стіну (А. Головко);

// Який розташовується, міститься в іншому кінці чого-небудь.

На півночі, в Скіфії дикій, Має домівку Борей. В протилежному краї, на півдні, В хмарах і буйних дощах царює нестриманий Австер (М. Зеров);

На майдані, де з одного боку стояла церква, а з другого, протилежного, – школа, було справжнісеньке море (Б. Антоненко-Давидович);

Кабінет його [професора] містився зразу коло парадних дверей, у протилежному кінці до їдальні (В. Підмогильний);

Бій перекинувся в центр міста, загорівся на його протилежних околицях (В. Кучер);

// Спрямований назустріч чому-небудь; зустрічний.

Протилежний вітер;

Протилежна течія.

2. часто у сполуч. зі сл. цілком, діаметрально, просто, прямо і т. ін. Зовсім не схожий на кого-, що-небудь, несумісний з чимсь.

Селянські погляди на справу панщини просто протилежні поглядам правлячих класів (І. Франко);

Цей чоловічок у всьому цілком протилежний Іванові Васильовичу (Ю. Збанацький);

Розташована на основних шляхах між Європою та Азією, Україна часто ставала об'єктом впливів різних, часом протилежних культур (з наук. літ.);

У сучасному природознавстві існують дві протилежні, зв'язані між собою тенденції: диференціація та інтеграція наукових знань (з наук.-попул. літ.);

// у знач. ім. протиле́жне, ного, с. Те, що зовсім не схоже на що-небудь, несумісне з чимсь.

Мало чого добрала Женя з почутого. Через те, певне, що Друзь сам заплутався: то одне стверджував, то зовсім протилежне (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протилежний — (який розташований напроти) супротивний, противний, потойбічний, (несумісний з кимсь, чимсь) полярний. Словник синонімів Полюги
  2. протилежний — протиле́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. протилежний — (бік) противний; (погляд) полярний; (вітер) зустрічний, супротивний. Словник синонімів Караванського
  4. протилежний — [протиележнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. протилежний — -а, -е. 1》 Розташований напроти кого-, чого-небудь. || Який розташовується, міститься в іншому кінці чого-небудь. || Спрямований назустріч чому-небудь; зустрічний. Протилежна течія. 2》 часто у сполуч. зі сл. цілком, діаметрально, просто, прямо і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. протилежний — Противний, супротивний, протиставний, навпачний, див. контраст, антипод, антагонічний Словник чужослів Павло Штепа
  7. протилежний — ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (розташований напроти когось, чогось, на початку або в кінці чого-небудь), СУПРОТИ́ВНИЙ, ДРУ́ГИЙ, І́НШИЙ, ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПОТОЙБІ́ЧНИЙ розм., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  8. протилежний — Протиле́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)