1. Словник синонімів української мови

протилежний

ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (розташований напроти когось, чогось, на початку або в кінці чого-небудь), СУПРОТИ́ВНИЙ, ДРУ́ГИЙ, І́НШИЙ, ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПОТОЙБІ́ЧНИЙ розм., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. Вона стояла в протилежному кутку й дивилася надміру поширеними очима на Андрія (І. Багряний); В дворі було самотньо, лише інколи перебігала з покоїв у супротивний менший домочок служниця, несучи що-небудь (Олена Пчілка); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (М. Коцюбинський); Вітер потроху перелягає.. і починає дмухати зовсім з іншого боку (Ю. Яновський); Мотря повела дівчат геть у противну сторону від того місця, де зостався Василь (Панас Мирний); Прокидалися з дзвінким гомоном птахи, забіліли хати на потойбічному схилі яру (П. Козланюк); Ось він перейшов ярок, вийшов на його супротилежну стіну і помаленьку посувався все далі й далі (І. Франко).

ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (зовсім не схожий на когось, щось, несумісний з чимсь), ПОЛЯ́РНИЙ книжн., АНТИТЕТИ́ЧНИЙ книжн., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. В партійних дискусіях Леонід завжди займав позицію, діаметрально протилежну братовій (Ю. Смолич); Пушкін і Шевченко... Дві різні людські долі, представники двох різних, більше — полярних класів, вихідці із різного оточення (М. Рильський); Колективність — антитетична індивідуальності (В. Еллан); Психологія християн і перших, і середньовічних, і новітніх завжди основувалась на двох супротилежних принципах: етичному і теологічному (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протилежний — (який розташований напроти) супротивний, противний, потойбічний, (несумісний з кимсь, чимсь) полярний. Словник синонімів Полюги
  2. протилежний — протиле́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. протилежний — (бік) противний; (погляд) полярний; (вітер) зустрічний, супротивний. Словник синонімів Караванського
  4. протилежний — [протиележнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. протилежний — -а, -е. 1》 Розташований напроти кого-, чого-небудь. || Який розташовується, міститься в іншому кінці чого-небудь. || Спрямований назустріч чому-небудь; зустрічний. Протилежна течія. 2》 часто у сполуч. зі сл. цілком, діаметрально, просто, прямо і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. протилежний — Противний, супротивний, протиставний, навпачний, див. контраст, антипод, антагонічний Словник чужослів Павло Штепа
  7. протилежний — ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Розташований напроти кого-, чого-небудь. Орест сідає біля Люби на тому стільці, де стояло пуделко.. Лікар з Олімпіадою Іванівною за столом на протилежному кінці (Леся Українка); Перед тим... Словник української мови у 20 томах
  8. протилежний — Протиле́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)