1. Словник синонімів української мови

протилежність

ПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ (хтось або щось, протилежні іншому за якостями, властивостями, ознаками), АНТИТЕ́ЗА книжн., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПРОТИВЕ́НСТВО заст., діал., СУПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ заст.; КРА́ЙНІСТЬ, ПО́ЛЮС, БІГУ́Н рідше (щодо іншого — щось абсолютно протилежне іншому, всім іншим). Петро Славчук був повною протилежністю Олегові Харкевичу (С. Голованівський); В історії про "гріхопадіння", ..у всіх подібних легендах антитезою раю, себто якимсь "пеклом", представляється наша питима земля і наше повсякчасне "грішне" життя (Леся Українка); Бачила (жінка) в нім противенство до свого чоловіка. Цей би лиш наївся, спав та й сварився зі службою. А той на всім розумівся, на все розумну мав раду (Лесь Мартович); За своєю педагогічною системою, він дозволяв ученикам поводитись із ним вільно, суперечитися, сваритися: супротилежність величавому, бонтонному директорові (А. Кримський); Досить часто зустрічаються у виступах деяких критиків дві крайності.. Перша з них — схематизм і поверховість.. друга крайність — дифірамбічна мелодекламація (О. Левада); Тільки той із нас є людина, хто на двох полюсах переконань своїх залізних твердо обома стоїть, не похитнеться (П. Тичина); Наше народження є біль, а смерть — мука. Жалюгідне те, що міститься між цими бігунами (В. Підмогильний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протилежність — (інше за якостями) крайність, полярність, книжн. антитеза. Словник синонімів Полюги
  2. протилежність — протиле́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. протилежність — р. противність; (кому) антипод; фр. п. полюс; (діяметральна) ІД. небо і земля; п! КОНТРАСТ. Словник синонімів Караванського
  4. протилежність — -ності, ж., часто у сполуч. зі сл. цілковита, діаметральна, повна, пряма і т. ін. 1》 тільки одн. Властивість за знач. протилежний 2). На протилежність кому, чому — на відміну від кого-, чого-небудь, всупереч комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. протилежність — ПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., часто у сполуч. зі сл. цілковита, діаметральна, повна, пряма і т. ін. 1. тільки одн. Властивість за знач. протиле́жний... Словник української мови у 20 томах