протирка
ПРОТИ́РКА, и, ж., рідко.
Дія за знач. протира́ти, проте́рти; протирання.
Дагаров обірвав розмову.., а решта [солдат] жваво запрацювала над протиркою рушниць (П. Панч).
ПРО́ТИРКА, и, ж.
1. спец. Пристосування для протирання каналу ствола вогнепальної зброї.
Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом (О. Гончар).
2. розм. Ганчірка для протирання чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протирка — про́тирка іменник жіночого роду інструмент; ганчірка проти́рка іменник жіночого роду протирання Орфографічний словник української мови
- протирка — -и, ж. 1》 спец.Пристосування для протирання каналу ствола вогнепальної зброї. 2》 розм. Ганчірка для протирання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протирка — ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. Словник синонімів української мови