протирка
ГАНЧІ́РКА (шматок тканини, перев. господарського призначення), ШМА́ТА розм., ШМАТИ́НА розм., ШМА́ТКА розм., ОНУ́ЧА розм., ОНУ́ЧКА розм., ШМАТЯ́НКА діал.; ДРАНТИ́НА розм. (зі старої тканини); СТИ́РКА, ПІДТИ́РКА розм., ПРО́ТИРКА розм. (для витирання чого-небудь); МИ́ЙКА (перев. для миття посуду). Килина взяла ганчірку, наблизилась до його столика, заходилась витирати (Є. Гуцало); Мазали (школярі) різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою (І. Франко); З тими чобітьми він сідав на призьбу і витирав їх шматиною від пороху й смарував дьогтем (В. Стефаник); Інженер-механік.. витирає шматкою замаслені руки (В. Логвиненко); Зніме (сластьонниця) стару онучу, що нею горщик з тістом накритий (Г. Квітка-Основ'яненко); Замівши хату й сіни, вона зібрала сміття в дрантину (І. Нечуй-Левицький); Вона била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп'яно, витираючи його (Леся Українка); На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- протирка — про́тирка іменник жіночого роду інструмент; ганчірка проти́рка іменник жіночого роду протирання Орфографічний словник української мови
- протирка — -и, ж. 1》 спец.Пристосування для протирання каналу ствола вогнепальної зброї. 2》 розм. Ганчірка для протирання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протирка — ПРОТИ́РКА, и, ж., рідко. Дія за знач. протира́ти, проте́рти; протирання. Дагаров обірвав розмову.., а решта [солдат] жваво запрацювала над протиркою рушниць (П. Панч). ПРО́ТИРКА, и, ж. 1. спец. Словник української мови у 20 томах