протиріччя

СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протиріччя — протирі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. протиріччя — [протиер’іч':а] -ч':а, р. мн. -р'іч Орфоепічний словник української мови
  3. протиріччя — -я, с. Те саме, що суперечність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протиріччя — Суперечність, противенство Словник чужослів Павло Штепа
  5. протиріччя — ПРОТИРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що супере́чність. – Ще мчать десь дипкур'єри з важливими паперами, і дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Словник української мови у 20 томах