протиріччя
протирі́ччя
[протиер’іч':а]
-ч':а, р. мн. -р'іч
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протиріччя — протирі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- протиріччя — -я, с. Те саме, що суперечність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протиріччя — Суперечність, противенство Словник чужослів Павло Штепа
- протиріччя — ПРОТИРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що супере́чність. – Ще мчать десь дипкур'єри з важливими паперами, і дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Словник української мови у 20 томах
- протиріччя — СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови