1. Словник української мови у 20 томах

протиставлений

ПРОТИСТА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до протиста́вити.

Ідея локальності в розвитку палеолітичного суспільства, що була протиставлена наприкінці 1950-х років панівній до того часу в радянській археологічній науці теорії стадіальності, перетворилася в подальшому в магістральний напрям сучасного палеолітознавства (з наук. літ.);

// протиста́влено, безос. пред.

Я щасливий, що живу в ту добу й у тій країні, коли й де розум гостро протиставлено всьому кволому, нікчемному, чуттєвому, чим так щедро обдаровує нас природа (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протиставлений — протиста́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. протиставлений — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до протиставити. Великий тлумачний словник сучасної мови