протиставлення
ПРОТИСТА́ВЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. протиста́вити і протиста́витися.
Свої докази автор будує на паралелях, які самим уже зіставленням і протиставленням фактів підтверджують незаперечну правдивість його поглядів (Ірина Вільде);
Різке протиставлення двох концепцій нації – суб'єктивного.., з одного боку, і об'єктивного.., з другого боку, стало популярним передусім завдяки Гансу Кону (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протиставлення — протиста́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- протиставлення — -я, с. Дія за знач. протиставити і протиставитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протиставлення — АНТИТЕ́ЗА (стилістичний прийом, що полягає в зіставленні різко відмінних або контрастних понять і образів), ПРОТИСТА́ВЛЕННЯ. Часто використовує Манжура антитезу. Протиставлення поета мають своїм завданням різкіше, яскравіше показати соціальні контрасти (з наукової літератури). Словник синонімів української мови
- протиставлення — Протиста́влення, -ння; -та́влення, -влень і -вленнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)