проточуватися

ПРОТО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОТОЧИ́ТИСЯ, иться, док.

1. Протікати, проникати крізь що-небудь, у щось (про рідину).

* Образно. Мати подивилась на сина і в присмерках місячної ночі, що проточилась на горище, побачила в Андрієвих очах підозрілий блиск (М. Хвильовий).

2. Пас. до прото́чувати.

Породи, що легко розчиняються у воді, як вапняк, гіпс, сіль, доломіт тощо, проточуються водою і дають природні шахти (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me