1. Словник української мови у 20 томах

протягло

ПРОТЯ́ГЛО.

Присл. до протя́глий.

Як над бурхливим морем, простяг шейх руки і крикнув глухо, протягло (М. Коцюбинський);

– Чи се ти, Анно! – спитала Докія, Звертаючися до дівочої постаті .. – Я, – відповіла протягло, зовсім беззвучно і з великим напруженням (О. Кобилянська);

Десь у затоні голосно й протягло загув пароплавний гудок (О. Ільченко);

Шумить протягло і сердито похмурий вітер за вікном (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протягло — протя́гло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. протягло — див. поволі Словник синонімів Вусика
  3. протягло — Присл. до протяглий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протягло — ПРОТЯ́ЖНО (розтягуючи слова, звуки), ПРОТЯ́ГЛО, ПРО́ТЯГОМ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВО розм., СПРОКВОЛА розм., СПРОКВО́ЛУ розм., ПРОКВО́ЛИСТО розм., НАРО́ЗТЯГ розм., ВИТЯ́ЖНО діал. Біля церкви сумно і протяжно затрубив вартовий (Мирослав Ірчан); — Щ-о-о?... Словник синонімів української мови