1. Словник української мови у 20 томах

протяглий

ПРОТЯ́ГЛИЙ, а, е.

Те саме, що протя́жний.

Струни інструмента видали протяглий, жалісний голос, немов тихий зойк (І. Франко);

Від світанку до темної ночі бриніли пісні – протяглі пісні безмежного степу (З. Тулуб);

Протяглий гул моторів зачувся в почорнілому небі (Л. Первомайський);

Протягле скрипіння відчинених дверей обриває скандування діда- гуреня (Н. Королева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протяглий — протя́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. протяглий — (звук) тягучий, довгий, плавний, з протягом, д. тягучкйй, протяжний. Словник синонімів Караванського
  3. протяглий — -а, -е. Те саме, що протяжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протяглий — ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал. Словник синонімів української мови
  5. протяглий — Протя́глий, -а, -е Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка