протяглий
ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал. Сонце сідало за Межиріцькою горою, в'язальниці верталися з поля, протяжна пісня розходиться далеко навкруги (К. Гордієнко); Протяглий гул моторів зачувся в почорнілому небі (Л. Первомайський); Знадвору долітає тягучий дзвін, ніби крізь сон скликаючи людей до служби (С. Васильченко); Несподівано розляглася пісня поважна та сумна (І. Нечуй-Левицький); Не вирізняєш окремих вибухів, вони зливаються докупи, мов розкоти одного затято протяжливого грому (Н. Тихий); Вітер шарпав високий прокволистий плач (О. Донченко); Пісня та не дрібна, не швидка та весела, а жалібна, витяжна, плакуча (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- протяглий — протя́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- протяглий — (звук) тягучий, довгий, плавний, з протягом, д. тягучкйй, протяжний. Словник синонімів Караванського
- протяглий — -а, -е. Те саме, що протяжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протяглий — ПРОТЯ́ГЛИЙ, а, е. Те саме, що протя́жний. Струни інструмента видали протяглий, жалісний голос, немов тихий зойк (І. Франко); Від світанку до темної ночі бриніли пісні – протяглі пісні безмежного степу (З. Словник української мови у 20 томах
- протяглий — Протя́глий, -а, -е Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка