професорка

ПРОФЕ́СОРКА, и, ж., розм.

1. Жінка-професор.

2. зах. Учителька.

– Будеш мати добру роботу і свою хату, вчительку, професорку засватаєш (Б. Харчук).

3. заст. Дружина професора.

Пані професорка (чоловік її вже став справжнім професором) надумала урядити в себе журфікси для молоді (Леся Українка);

– .. Була б забула вам сказати, що панич пана професора і пані професорки теж приїхали (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. професорка — профе́сорка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. професорка — -и, ж., розм. 1》 Жінка-професор. 2》 заст. Дружина професора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. професорка — Професорка, -ки ж. Женщина-профессоръ. Желех. Словник української мови Грінченка