прохарамаркати

ПРОХАРАМА́РКАТИ, аю, аєш, що і без прям. дод., зневажл.

Док. до харама́ркати.

– Що буде, то буде! Коли оживе [Марко], буду йому товаришем, а ні – поховаю; усе ж таки хоч яку-небудь молитву прохарамаркаю над грішним (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохарамаркати — прохарама́ркати дієслово доконаного виду пробурмотіти зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. прохарамаркати — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. прохарамаркати — -аю, -аєш, перех. і неперех., зневажл. Док. до харамаркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прохарамаркати — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прохарамаркати — Прохарамаркати, -каю, -єш гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22. Словник української мови Грінченка