прохарчати
ПРОХАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, що і без прям. дод., розм.
Док. до харча́ти.
Вона схилилась над ним і однією рукою стискує йому горлянку. – Чого... ти... думаєш? – Прохарчав Ваня (В. Підмогильний);
З острахом зиркає [Брезяну] на мідні кульки телефону, що висить у кутку. Ось-ось.. в трубку прохарчить голос жандармського офіцера (М. Чабанівський);
Невідомий щось прохарчав чи простогнав (Д. Ткач).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохарчати — прохарча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- прохарчати — -чу, -чиш, перех. і неперех., розм. Док. до харчати. Великий тлумачний словник сучасної мови