проходження

ПРОХО́ДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. прохо́дити.

Коли, нарешті, експедиція вирушила, дід поїхав попереду, вибираючи зручні для проходження місця (О. Донченко);

Тамара заздалегідь повідомила про проходження баржі з зброєю (А. Хижняк);

Під час проходження Меркурія перед диском Сонця не помічається ніякого світлового ореолу навколо нього (з наук.-попул. літ.);

Характер проходження в породах сейсмічних хвиль, викликаних вибухом, дасть уявлення про стан вогнища землетрусу (з наук.-попул. літ.);

Проходження через Крим торгових шляхів сприяло значному розповсюдженню керчинської нафти, зокрема у містах Київської Русі (з наук.-попул. літ.);

Проходження горизонтальних виробок; Практичні заняття учнів слід погоджувати з проходженням теоретичного матеріалу (з навч. літ.);

Керівник лінійного управління зобов'язаний стежити за тим, як виконуються функціональні дії, і керувати певними змінами в порядку їх проходження (з навч. літ.);

При гострому проходженні грипу з високою температурою збудники швидше виводяться з організму, і людина швидше одужує (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проходження — прохо́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. проходження — -я, с. Дія за знач. проходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проходження — Прохо́дження, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)