проходом
ПРОХО́ДОМ, присл., розм.
По дорозі, мимохідь.
Тут би вони й стали його розпитувати, чи тут проходом, чи постоєм? (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Може, вони [козаки] в інше місце, та тільки проходом пройшли через Князівку? (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проходом — прохо́дом прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- проходом — присл., розм. Дорогою, мимохідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проходом — МИМОХІ́ДЬ (проходячи мимо когось, чогось), МИМОХО́ДОМ розм., ПРОХО́ДОМ розм. Хвацько, немовби справжній вершник, сидів Сашко на незагнузданому коні.. і, попустивши повід, дозволяв мимохідь щипати траву (Л. Словник синонімів української мови