прохожий
ПРОХО́ЖИЙ, а, е.
1. Який іде куди-небудь повз когось, щось.
[Стеха:] Тут, тут його дожидатиму!.. Він скоро повинен бути: чула я сама, як розказував якийсь прохожий чоловік, що обминув Андрія по цей бік Миргорода... (М. Кропивницький);
Зчинилася в Семеновій хаті така сварня, що прохожі люди приоставали й слухали (Л. Мартович);
Питає Павло в прохожого чоловіка: – Це Троянівка? (Григорій Тютюнник).
2. у знач. ім. прохо́жий, жого, ч.; прохо́жа, жої, ж. Людина, яка йде куди-небудь повз когось, щось.
Яблуні, груші, черешні .. схилялись над тротуаром, зачіпаючи прохожих за голови (І. Нечуй-Левицький);
Прохожі під парасолями йшли спішно кожний у свій бік (І. Франко);
Миготіли ліхтарі, жовтіли десь далеко маленькими плямками; прохожих щось не було, і тиша стояла на вулиці (В. Винниченко);
Він одразу помітив вдалині середнього на зріст чоловіка. Прохожий ішов повільно, часом навіть зупинявся (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- прохожий — прохо́жий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- прохожий — -а, -е. 1》 Який іде куди-небудь повз когось, щось. 2》 у знач. ім. прохожий, -жого, ч.; прохожа, -жої, ж. Людина, яка йде куди-небудь повз когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохожий — ПЕРЕХО́ЖИЙ (який іде, переходить з одного місця в інше), ПРОХО́ЖИЙ, ПРОХОДЖА́ЛИЙ (ПРОХОЖА́ЛИЙ) розм., ПЕРЕХІДНИ́Й заст. — Полюбила наша Домаха чумаченька перехожого (Марко Вовчок); Зчинилася в Семеновій хаті така сварка... Словник синонімів української мови
- прохожий — Прохо́жий, -жого; -хо́жі, -жих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прохожий — Прохожий, -а, -е = перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Шевч. 108. Всі прохожі задивлялись на панночок. Левиц. І. 288. Словник української мови Грінченка