1. Словник української мови у 20 томах

прохолода

ПРОХОЛО́ДА, и, ж.

Свіжість у повітрі, легкий холодок, що освіжає, бадьорить.

Стало темно по садочках. Тихо пил сідає, І село у прохолоді Ніби оживає (П. Куліш);

Звідкісь тягло туманом і прохолодою (М. Івченко);

Відкілясь ізнизу повіяло вологою прохолодою і почувся десь легкий плескіт води (Б. Антоненко-Давидович);

Сходило сонце. По застиглих від нічної прохолоди горбах переливалися білим морем гірські тумани (Г. Хоткевич);

Низько покотився долиною туман, з лісу повіяло прохолодою (М. Стельмах);

* Образно. Як це приємно – спітнілу Скинуть сорочку – і з ходу Лить на розпарене тіло Відер дзвінку прохолоду! (М. Гірник);

// Прохолодне місце, затінок (у 1 знач.).

Сонце повернуло геть з полудня і страшенно пекло. У садку, в прохолоді – і то було душно-млосно (Панас Мирний);

Ой, тополі край дороги Кличуть в прохолоду! (М. Шпак);

Хата під очеретом .. теж .. має вигляд і нібито навіть краще тримає взимку тепло, а влітку, навпаки, під такою кровлею прохолода (О. Гончар).

(1) Для прохоло́ди – щоб прохолодитися (у 1 знач.), освіжитися.

Найнявши нам кілька фір та захопивши для прохолоди компанії відер два пива, рушив [отець Кантемир] із нами (В. Самійленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохолода — (понижена температура повітря) холод, свіжість. Словник синонімів Полюги
  2. прохолода — прохоло́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. прохолода — Охолода; (в повітрі) свіжість; (в саду) холодок, затінок, ТІНЬ, затишок, тіньок; прохолодь; д-о ПРОХОЛОДЖУВАТИ, студити, холодити, вихолоджувати. Словник синонімів Караванського
  4. прохолода — див. холод Словник синонімів Вусика
  5. прохолода — -и, ж. Свіжість у повітрі, легкий холодок, що освіжає, бадьорить. || Прохолодне місце, затінок (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прохолода — ПРОХОЛО́ДА (легкий холод у повітрі, що освіжає, бадьорить), ОХОЛО́ДА, СВІ́ЖІСТЬ, ХОЛОДО́К розм., ОСТУ́ДА розм., ПРО́ХОЛОДЬ поет. День, що поволі припадає пилом за вікном, набрякає сірістю й прохолодою близької ночі (В. Словник синонімів української мови
  7. прохолода — Прохоло́да, -ди ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188. Словник української мови Грінченка