прохолода

Значення в інших словниках

1. прохолода — прохоло́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. прохолода — Охолода; (в повітрі) свіжість; (в саду) холодок, затінок, ТІНЬ, затишок, тіньок; прохолодь; д-о ПРОХОЛОДЖУВАТИ, студити, холодити, вихолоджувати. Словник синонімів Караванського
3. прохолода — див. холод Словник синонімів Вусика
4. прохолода — -и, ж. Свіжість у повітрі, легкий холодок, що освіжає, бадьорить. || Прохолодне місце, затінок (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прохолода — ПРОХОЛО́ДА, и, ж. Свіжість у повітрі, легкий холодок, що освіжає, бадьорить. Стало темно по садочках. Тихо пил сідає, І село у прохолоді Ніби оживає (П. Куліш); Звідкісь тягло туманом і прохолодою (М. Словник української мови у 20 томах
6. прохолода — ПРОХОЛО́ДА (легкий холод у повітрі, що освіжає, бадьорить), ОХОЛО́ДА, СВІ́ЖІСТЬ, ХОЛОДО́К розм., ОСТУ́ДА розм., ПРО́ХОЛОДЬ поет. День, що поволі припадає пилом за вікном, набрякає сірістю й прохолодою близької ночі (В. Словник синонімів української мови
7. прохолода — Прохоло́да, -ди ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188. Словник української мови Грінченка