прохолодний

ПРОХОЛОДНИ́Й, а́, е́.

Який прохолоджує, освіжає (перев. про напої).

Прохолодний сік;

// у знач. ім. прохолодне́, но́го, с. Напій, що прохолоджує, освіжає.

ПРОХОЛО́ДНИЙ, а, е.

1. Помірно холодний, свіжий (про вітер, повітря, воду).

Бадьоро війнув подих від прохолодного джерела (Н. Королева);

Дерева. тихо шепотіли на прохолодному вітрі (Ю. Збанацький);

Він дивився на Аркадія Павловича, що стояв в натільній сорочці з засуканими рукавами і хлюпав чисту прохолодну воду собі в обличчя (А. Шиян);

// Не жаркий і не холодний (про пору року, день і т. ін.).

Осінь стояла ясна, прохолодна (С. Васильченко);

– День сьогодні прохолодний. В таку погоду риба добре клює (З. Тулуб);

Клімат стає більш прохолодним та полсушливим (з навч. літ.);

// В якому відчувається свіжість, прохолода (про приміщення, місцевість і т. ін.).

Відчиняються вічнозелені левари, .. шумлять прохолоднії гаї, повіває вітерець (Б. Лепкий);

Моя товаришка. Заходить в школу кам'яну, І прохолодну, й затишну (В. Бичко);

Озиралася [Марія], спускаючись у широку прохолодну долину (Іван Ле);

Вона [траса] вдень аж плющатиме асфальтом, а зараз не по-ранковому прохолодна після ночі (О. Гончар);

// Холоднуватий, нетеплий на дотик.

Прохолодна мідна киянка хворобливо єойкає, двері вако падають вперед (Ю. Винничук).

2. перен., розм. Байдужий (про ставлення, погляд і т. ін.).

На противагу прохолодному ставленню до нас [кіногрупи] місцевого ліспромгоспу, саперна військова частина виявила нам величезну увагу і дружбу (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохолодний — прохоло́дний прикметник холоднуватий прохолодни́й прикметник освіжний Орфографічний словник української мови
  2. прохолодний — (вітер) свіжий, холодненький; (тон) байдужий, холодний, офіційний. Словник синонімів Караванського
  3. прохолодний — див. холодний Словник синонімів Вусика
  4. прохолодний — I прохол`одний-а, -е. 1》 Помірно холодний, свіжий (про вітер, повітря, воду). || Не жаркий і не холодний (про пору року, день і т. ін.). || В якому відчувається свіжість, прохолода (про приміщення, місцевість і т. ін.). 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прохолодний — БАЙДУ́ЖИЙ (який виражає байдужість), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, БАЙДУ́ЖЛИВИЙ рідко, ВІДЧУ́ЖЕНИЙ підсил.; ДАЛЕ́КИЙ (про погляд, очі); ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ (який став байдужим); АПАТИ́ЧНИЙ (байдужий і млявий) БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ (який не виражає почуттів... Словник синонімів української мови
  6. прохолодний — Прохоло́дний, -а, -е Прохладный. К. Бай. 68. Словник української мови Грінченка