прохолодно
ПРОХОЛО́ДНО.
Присл. до прохоло́дний.
Під грушею прохолодно блищав “Москвич” (Григір Тютюнник);
// у знач. пред.
Хата як квітник. Чисто, ясно, прохолодно (Ганна Барвінок);
В сінях було темно і прохолодно (В. Підмогильний);
Вершники поїхали лісом. Тут було прохолодно (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохолодно — прохоло́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- прохолодно — Присл. до прохолодний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохолодно — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?... Словник синонімів української мови
- прохолодно — Прохоло́дно нар. Прохладно. Ідіть сюди, тут прохолодно. Н. Вол. у. Хата, як квітник: чисто, ясно, прохолодно. Г. Барв. 122. Словник української мови Грінченка