прохолодно

БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам? — спідлоба, зовсім байдуже, поглянула і знову насурмонилась (М. Стельмах); Воли стоять спокійно й байдужно ремиґають, ніби не звертаючи жаднісінької уваги на вештання й ярмарковий гармидер (І. Нечуй-Левицький); Зорі мерехтіли високо й байдужо (Ю. Смолич); Відповзла (жінка) од пожарища, дихнула на повні груди і почала байдужки спостерігати, як стрибає вогонь з вікна до стріхи (І. Шаповал); — Як можна так індиферентно ставитись до свого здоров'я? — зовсім розхвилювався Валентин Модестович (Ю. Шовкопляс); Вона й привіталася, і снідання подала, .. та все якось наче недбайливо, якось байдужливо (Марко Вовчок); В залі хтось апатично співав під акомпанемент рояля (П. Панч); — Що? — спитала вона неуважно. А потім наче повернулася здалеку, де блукала думкою, всміхнулась: — Ще навчишся, я тебе навчу (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохолодно — прохоло́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прохолодно — Присл. до прохолодний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прохолодно — ПРОХОЛО́ДНО. Присл. до прохоло́дний. Під грушею прохолодно блищав “Москвич” (Григір Тютюнник); // у знач. пред. Хата як квітник. Чисто, ясно, прохолодно (Ганна Барвінок); В сінях було темно і прохолодно (В. Підмогильний); Вершники поїхали лісом. Тут було прохолодно (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. прохолодно — Прохоло́дно нар. Прохладно. Ідіть сюди, тут прохолодно. Н. Вол. у. Хата, як квітник: чисто, ясно, прохолодно. Г. Барв. 122. Словник української мови Грінченка