прохолодь
ПРО́ХОЛОДЬ, і, ж., поет.
Те саме, що прохоло́да.
Війне, повіє світло-ніжна й свіжа.. прохолодь з мостів (П. Усенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохолодь — про́холодь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прохолодь — -і, ж., поет. Те саме, що прохолода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохолодь — ПРОХОЛО́ДА (легкий холод у повітрі, що освіжає, бадьорить), ОХОЛО́ДА, СВІ́ЖІСТЬ, ХОЛОДО́К розм., ОСТУ́ДА розм., ПРО́ХОЛОДЬ поет. День, що поволі припадає пилом за вікном, набрякає сірістю й прохолодою близької ночі (В. Словник синонімів української мови