прохололий
ПРОХОЛО́ЛИЙ, а, е.
Який прохолонув.
Дали пайку хліба, насипали на папір з чайну ложку цукру та принесли горнятко прохололого окропу (Б. Антоненко-Давидович);
Він допив прохололий чай і відставив склянку (А. Головко);
Батько, заклавши руки за спину, стояв коло прохололої печі (Л. Первомайський);
Димком припахує прохололе Вечірнє повітря (П. Дорошко);
* Образно. На обрії димка, закурена хмара Запоною пада на синь прохололу (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохололий — прохоло́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прохололий — -а, -е. Який прохолонув. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохололий — ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал. Словник синонімів української мови