прохідка
ПРОХІ́ДКА, и, ж., розм.
Те саме, що прогу́лянка.
Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко);
Антін, по прохідці, пройшов не ідальню, а просто до себе (М. Коцюбинський);
Всі шукання були нідо чого, так само і його прохідки вперед та назад попід тремтячими осиками (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохідка — прохі́дка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- прохідка — -и, ж., розм. Те саме, що прогулянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохідка — ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал. Словник синонімів української мови
- прохідка — Про́хі́дка, -дки, -дці; -дки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прохідка — Прохідка, -ки ж. Прогулка. Харьк. Словник української мови Грінченка