прохідний
ПРОХІДНИ́Й, а́, е́.
1. Який має два протилежні входи або виходи, чере які можна проходити кудись.
Кімната хлопчиків була прохідною між кімнатою Куріпки і сіньми у двір (М. Трублаїні);
Зал був прохідний, і Бронкові кожного разу, щоб дістатись до читальні, треба було перейти через нього (Ірина Вільде);
// Признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти.
Черговий у прохідній будці аж очима кліпнув з подиву, коли пенсіонер показав йому перепустку на сімнадцять осіб (С. Журахович);
Знов конторка прохідна, заводські ворота (В. Сосюра);
// у знач. ім. прохідна́, но́ї, ж. Приміщення, признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти.
Приходжу я на роботу, на прохідній дають мені листа (Ю. Яновський);
З яким душевним трепетом юнак уперше проходив заводську прохідну... (Іван Ле);
Марта вийшла із прохідної, наглянула його і злякалася (Б. Харчук).
2. Який пересувається з одного місця на інше (про звірів, риб, птахів).
Таких риб, які частину життя проводять у морі, а частину в ріці, називають прохідними (з навч. літ.);
Прохідні риби.. за запахом впізнають рідну річку – ту саму, де вони вивелися з ікри (із журн.).
3. Доступний для проходу, проїзду, переправи.
– Нема непрохідних водних рубежів, – доводить він товаришеві, – всі вони прохідні (О. Гончар);
Весною при бездоріжжі треба рухатись переважно вночі, коли завдяки заморозкам дороги стають краще прохідними (з навч. літ.).
4. перен. Який не має суттєвого значення.
У збірнику “Літо” [М. Т. Рильського] поруч з хорошими віршами є й прохідні, з яких видно “полегшене” ставлення поета до теми, до зображення дійсності, занадто рожеві фарби (С. Крижанівський).
5. спец. Який застосовують для поздовжнього обточування деталей (про різець).
Значення в інших словниках
- прохідний — прохідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- прохідний — (двір) св. крізний; (пункт) контрольний, перевірчий; (шлях) проїзний. Словник синонімів Караванського
- прохідний — -а, -е. 1》 Який має крізний прохід; крізь якого (яким) можна проходити кудись. || Признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти. || у знач. ім. прохідна, -ної... Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохідний — прохідни́й двір, зневажл. Місце, установа і т. ін., куди може будь-хто вільно заходити і так само звідти вийти. — До вас вриваються прямо з вулиці, пробачте, як з перону у залу для транзитних пасажирів. От як я, приміром… — Це точно. Конюшня. Фразеологічний словник української мови
- прохідний — ДОСТУ́ПНИЙ (для проходу, проїзду, переправи), ПРИСТУ́ПНИЙ, ПРОХІДНИ́Й. Інженер і тьотя Груша, покинувши всіх супутників над озером, пішли правим доступним берегом (В. Гжицький); Він упевнено прямує вгору, хутко відшукуючи найприступніший шлях (О. Словник синонімів української мови
- прохідний — Прохідни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прохідний — Прохідний, -а, -е 1) Свободный для прохода. 2) — ступа = походюча ступа. см. ступа. Шух. І. 104, 162. Словник української мови Грінченка