прочинатися
ПРОЧИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЧНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм., рідко
1. Те саме, що прокида́тися.
На другий день, ще він не прочинавсь, а тут йому уже й несуть чаю (П. Куліш);
Собаки брешуть; я прочнувся: Знадвору шемріт доліта... (П. Грабовський).
2. Приходити до пам'яті; опам'ятовуватися, притомніти.
Упала додолу, непритомна. Прочнулася Маруся в Горпининій хаті на полу (Б. Грінченко);
Він упав додолу, на якусь мить утратив свідомість, бо коли прочнувся, довкруг панував морок і тиша (І. Білик);
Світ пішов кругом... Як прочнулась я – так само: постріли!.. село в огні!.. (П. Тичина);
* Образно. Любов і ненавість прочнулись (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочинатися — прочина́тися дієслово недоконаного виду прокидатися розм. Орфографічний словник української мови
- прочинатися — -аюся, -аєшся, недок., прочнутися, -нуся, -нешся, док., розм. 1》 Те саме, що прокидатися. 2》 Приходити до пам'яті; опам'ятовуватися, притомніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочинатися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови