прочинений
ПРОЧИ́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прочини́ти.
Брама була не тільки не замкнена, а навіть трохи прочинена (М. Старицький);
Вікна великі, заґратовані; за ними видні кущі; одно – прочинене (С. Васильченко);
Крізь злегка прочинені двері чути, як хтось помішує ложечкою в склянці чай (Ю. Збанацький);
// прочи́нено, безос. пред.
Опинилися в просторній жовтій кімнаті, як залі для засідань, де на одній стороні двері прочинено (В. Барка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочинений — прочи́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прочинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прочинити. || прочинено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови