1. Словник української мови у 20 томах

прочистка

ПРОЧИ́СТКА, и, ж.

1. Дія за знач. прочи́стити, прочища́ти.

Як тільки жильці отелю полягають спати, починається поправка і прочистка водопроводів (Леся Українка);

По-хазяйському ці люди радилися між собою, як би швидше в лісі зробити прочистку і забезпечити бідноту дровами (А. Шиян);

На посівах насінників цибулі слід провадити 2–3 прочистки з видаленням уражених рослин (з наук. літ.).

2. перен., розм., іст. Те саме, що чи́стка 2.

Цю ніч буде генеральна інспекція й прочистка. Можливі _? деяких відділів (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочистка — прочи́стка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прочистка — -и, ж., діал. 1》 Прочищена лопатою стежка. 2》 Просіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прочистка — Прочистка, -ки ж. 1) Очищеніе. Дав лікарь дитині ложечку ліків на прочистку животові. Рк. Левиц. 2) Прочищенная, проложенная лопатой дорожка. Волч. у. 3) Просѣка. У лісі прочистку зроблено. Зміев. у. Словник української мови Грінченка