прочитання
ПРОЧИТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. прочита́ти.
Солдат шарпнув документ, обдивився з усіх боків, як щось брудне й таке, що зовсім не вимагає прочитання (Ю. Яновський);
[Петро:] Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (В. Самійленко);
Після прочитання [повісті] серед слухачів виникла цікава бесіда (Д. Бедзик);
А молитися треба повсякчас. Як Святий Павло, що .. клав за пазуху триста камінців, викидаючи по одному після прочитання молитви (П. Загребельний);
Сучасне прочитання та аналіз усього написаного В.М. Гоголем .. свідчать про те, що це був дуже талановитий, оригінально та глибоко мислячий історик, історик-теоретик, історик-філософ (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочитання — прочита́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прочитання — [прочиетан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- прочитання — -я, с. Дія за знач. прочитати. Великий тлумачний словник сучасної мови