прочовгати
ПРОЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. що. Протерти підошву, взуття і т. ін.; протоптати.
Прочовгати підметки.
2. що. Зіпсувати тривалим ходінням, танцями.
Прочовгати підлогу.
3. без прям. дод. Пройти, човгаючи.
Старий Лейба прочовгав пантофлями з чайником у руці (Ю. Смолич);
На зайця по чорнотропу дід може прочовгати отак кілометрів п'ятдесят – і хоч би що (В. Нестайко);
За ці півроку по його душі прочовгало стільки підошв, стільки на неї впало злих слів, зневажливих поглядів, призирства, як тільки вона й витримала (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочовгати — прочо́вгати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прочовгати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех.Протерти підошву, взуття і т. ін.; протоптати. 2》 перех. Зіпсувати тривалим ходінням, танцями. Прочовгати підлогу. 3》 неперех. Пройти, човгаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочовгати — Прочовгати, -гаю, -єш гл. Протереть ходьбой обувь. Словник української мови Грінченка