прочовганий
ПРОЧО́ВГАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до прочо́вгати 1, 2.
І вицвілий кептар, і прочовгані постоли неначе зрослися з бабусею (П. Воронько);
З острахом і радістю я підіймаюся прочовганими металевими східцями на другий поверх (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочовганий — прочо́вганий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прочовганий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до прочовгати 1), 2). || прочовгано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови