прочовганий
прочо́вганий
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прочовгати 1), 2).
|| прочовгано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочовганий — прочо́вганий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прочовганий — ПРОЧО́ВГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до прочо́вгати 1, 2. І вицвілий кептар, і прочовгані постоли неначе зрослися з бабусею (П. Воронько); З острахом і радістю я підіймаюся прочовганими металевими східцями на другий поверх (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах