прошарудіти
ПРОШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док.
1. Видати або викликати шарудіння.
Минула північ, той час, коли найтихше буває. Навіть миш не прошарудить ніде (Б. Лепкий);
Прошарудів очерет.
2. Пройти, просунутися з шарудінням.
Босі ноги ледве чутно прошаруділи по долівці (О. Донченко);
Десь збоку. по піску, легенько прошаруділи чиїсь кроки (С. Тельнюк).
3. Шарудіти якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прошарудіти — прошаруді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прошарудіти — -джу, -диш, док. 1》 Видати або викликати шарудіння. 2》 Пройти, просунутися з шарудінням. 3》 Шарудіти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прошарудіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови