прошастати
ПРОША́СТАТИ, аю, аєш, док.
1. без прям. дод., розм. Шастати якийсь час.
2. що, діал. Протринькати.
Прошаставши замолоду немалий маєток, графиня на старість зробилася скупою (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прошастати — Протринькати, протратити, витратити [I] проша́стати: истратить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- прошастати — проша́стати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прошастати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех., розм. Шастати якийсь час. 2》 перех., діал. Протринькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прошастати — проша́стати вул. розтратити, витратити намарно (майно, гроші)(ст): Повів ми кельнер, шо Юлько прошастав вчора всю форсу в буді (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт