прошва

ПРО́ШВА, и, ж.

1. Смужка мережива або вишитої тканини, вшита чи призначена для вшивання у виріб з тканини.

Усміхнулась я, глянувши на шовкову блузку з шотландської картатої, синє з червоним, матерії, з дорогими прошвами і стрічками (Леся Українка);

На чистій скатерці з широкою прошвою стояла велика полив'яна миска з м'ясним борщем (В. Кучер);

* Образно. На побілілій траві ще темніє прошва заячих слідів (М. Стельмах);

Все вишиває прошви подумок (Л. Костенко);

* У порівн. В гаях, як прошва золота, Блищав зів'ялий лист (М. Рильський);

* Образно. * У порівн. Не спалось. Пам'ять, неначе червоною прошвою, прошита січами, походами, смертями, морськими побоїськами (Ю. Мушкетик).

2. Вузька смужка тканини чи шкіри, вшита в шви одягу (перев. форменого) або взуття.

Він стояв недалеко, за кілька кроків, у костюмі кольору хакі з темно-синіми прошвами (О. Гуреїв).