проязичитися
ПРОЯЗИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм., заст.
Проговоритися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проязичитися — проязи́читися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- проязичитися — -чуся, -чишся, док., розм., заст. Проговоритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проязичитися — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- проязичитися — Проязи́читися, -чуся, -чишся гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка