1. Словник української мови Грінченка

проязичитися

Проязи́читися, -чуся, -чишся

гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проязичитися — проязи́читися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. проязичитися — -чуся, -чишся, док., розм., заст. Проговоритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проязичитися — ПРОЯЗИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм., заст. Проговоритися. Словник української мови у 20 томах
  4. проязичитися — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм. Словник синонімів української мови