прудкість

ПРУ́ДКІСТЬ, кості, ж.

Якість і властивість за знач. прудки́й.

[Іфігенія:] Завжди Ахіллес Вінці за прудкість брав (Леся Українка);

Кур'єр з несподіваною для нього прудкістю вилетів з кабінету (А. Головко);

Ждан любив коней не стільки за гарячність, скільки за красу (Ю. Мушкетик);

Усе менша їй плата була, затим, що вона усе старіла, слабіла, все більш тратила міць і прудкість (Марко Вовчок);

Одного разу .. мені довелося випробувати прудкість своїх ніг (І. Кириленко);

Прудкість моєї мислі доходить кульмінації. І в той же момент раптом переді мною підводиться образ моєї матері (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me