1. Словник української мови у 20 томах

пруднутися

ПРУДНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал.

Кинутися.

Червоний із завзятку, пруднувся [війт] за ящіркою (Л. Мартович);

Рифка мимоволі скрикнула і пруднулася взад (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пруднутися — Прудну́тися: — кинутися [23,I] — швидко кинутися [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. пруднутися — прудну́тися дієслово доконаного виду кинутися діал. Орфографічний словник української мови
  3. пруднутися — -нуся, -нешся, док., діал. Кинутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пруднутися — КИ́ДАТИСЯ (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось, чогось або туди й сюди), ПОРИВА́ТИСЯ, ШУГА́ТИ, МЕТА́ТИСЯ, ШАРА́ХАТИСЯ розм., ШАРА́ХАТИ розм., ШАРА́ХКАТИСЯ розм., ШАРА́ХКАТИ розм. (перев. від переляку); ТИ́ЦЯТИСЯ розм., ТИ́ЦЬКАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови