пружний

ПРУ́ЖНИ́Й, пру́жна́, пру́жне́.

1. Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює свою первісну форму.

Під ногами, як пружна гума, вгинається намитий земснарядами пісок (С. Журахович);

Па полі вже грали у футбол, і тому увага всіх зосередилась на круглому, пружному м'ячі (В. Собко);

Ляк на хазяїна наганяла .. пружна тятива, змайстрована кмітливим Васею (О. Ковінька);

У дельфінів усе тіло вкрите пружними гребінцями і поздовжніми складками (з наук.-попул. літ.);

// Який пружинить, чинить опір тискові.

В темряві виступають обриси оситнягу і пружні зелені стеблини загадково ворушаться (Б. Антоненко-Давидович);

Чіткішав .. бадьорий шелест, рип пружнього снігу під невпинними, короткими натисками (В. Підмогильний);

Пружний ґрунт, встелений давньою глицею, майже не держить сліду після верхівця (Л. Смілянський);

Будьте щасливі, світлі оселі, І Алазанська долина люба, І віти пружні гірського дуба (О. Ющенко);

Деревина тису має приємний червоно-бурий колір, дуже пружна, міцна та стійка проти гниття (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Стрункими пружними клинцями пішла авіація (О. Гончар).

2. перев. пру́жний, спец. Який має здатність відновлювати свою первісну форму та об'єм після припинення дії якої-небудь сили на нього.

Тверде пружне тіло стає пластичним під впливом збільшення тиску (з наук.-попул. літ.);

Вогонь полову палить. Пружна сталь З вогню виходить сивим блиском вбрана (Л. Первомайський);

// Пов'язаний з такою здатністю.

Якщо тіло після зняття навантаження повністю відновлює свою початкову форму, то така деформація називається пружною (з навч. літ.);

Передостанню стадію визрівання землетрусу – граничне нагромадження пружної енергії у вогнищевій зоні – можна “намацати” і з допомогою слабких штучних струсів ґрунту (з наук.-попул. літ.).

3. перен. Тугий, міцний (про тіло, м'язи і т. ін.).

– Сон купає мене у прозорих хвилях журавливої річки, й тіло моє, пружне і бадьоре, мене над водою, як промінь (В. Підмогильний);

Морський вітер перебирав складки ситцевого плаття, і воно облягало красиві форми молодого пружного тіла (А. Шиян);

Рукою пружною Марині він ніжно голову підвів (В. Сосюра);

Край поля – холодні, горді Бронзово-темні дуби, Роса на собачій морді, Останні пахучі гриби, Дроздів соковите квоктання, Вальдшнепа пружне крило (М. Рильський);

// З тугим, гнучким тілом, міцними м'язами.

Гуртовий – легкий і пружний, як молодий дубок, – ні зігнути його, ні переламати (Д. Ткач);

Груня стояла під світлом лампи неначе виточена. Гнучка і пружна, як сарна (Яків Баш);

* Образно. Глянула [Марія] на себе в невеличке люстерко на стіні .. Сміялись очі, і вся була пружна – торкни струни в душі – відразу ж заграє (І. Цюпа).

4. Позбавлений поривчастості різкості, але сильний вправний (про рухи).

Що то значить – людина полин п'є: в неї й колір обличчя здоровий, і хода пружна (О. Гончар);

Він перевернувся на спину і якусь мить спочивав на хвилі. Потім кількома пружними помахами догнав друзів (Іван Ле);

Вовкодав мчав вулицею вздовж огорожі .. легкими і пружними стрибками (В. Козаченко).

5. Який має велику силу тиску, напору, опору; тугий.

Виїхали на гору, за село, і Платонові у груди вдарив пружний весняний вітер (М. Зарудний);

Зловісно свистіла картеч, повітря було таке пружне, що, здавалося, його ледве пробивало смертоносне залізо (П. Кочура);

Краплини роси – рясні й немов аж пружні, – гаптували сріблом і перлами широке .. виноградне листя (Н. Королева).